- вдаряти
- —————————————————————————————вдаря́тидієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
вдаряти
Смотреть что такое "вдаряти" в других словарях:
кобзнути — Вдаряти. Заведуть на дїдівню, кобзнуть там чи й не кобзнуть, тай по всій історії [ІФ 1902] кобзнув маківкою: Ударив головою. А я як кобзнув його маківкою під щеблї, то певно зломав йому зо два. [ІФ 1905] … Толковый украинский словарь
бабахати — баба/хкати, аю, аєш, недок., розм. 1) неперех. Утворювати сильні низькі уривчасті звуки. || Стріляти. 2) перех. Сильно бити, вдаряти, кидати … Український тлумачний словник
бацати — аю, аєш, недок., кого і без додатка, розм. 1) Різко вдаряти. 2) Танцювати. 3) Грати на музичному інструменті … Український тлумачний словник
бехати — аю, аєш, недок., розм., рідко. 1) неперех. Важко падати. 2) перех. Сильно бити, вдаряти … Український тлумачний словник
давати — даю/, дає/ш; мин. ч. дава/в, дава/ла, дава/ло; наказ. сп. дава/й; недок., да/ти, дам, даси/, дасть; дамо/, дасте/, даду/ть; мин. ч. дав, дала/, дало/; наказ. сп. дай; док. 1) перех. Передавати від однієї особи до іншої. || Надавати в чиєсь… … Український тлумачний словник
задріботіти — очу/, оти/ш і задрібота/ти, очу/, о/чеш, док., розм. 1) неперех.Піти, побігти дрібними кроками. || безос. || Затанцювати, часто перебираючи та пристукуючи ногами. || перех., рідко. Почати виконувати якийсь танок, часто перебираючи ногами. 2)… … Український тлумачний словник
запорощати — і запорощи/ти, щу/, щи/ш, док., розм. 1) Почати дрібно, але з силою вдаряти по чому небудь (про дощ). || Заторохтіти, сиплючись (про дрібні предмети). 2) перен. Заговорити дуже швидко … Український тлумачний словник
кресати — крешу/, кре/шеш, недок. 1) перех. і неперех. Добувати іскри, вогонь кресалом. || Вдаряючись або вдаряючи чимось об сталь, камінь, утворювати іскру. 2) перех. і неперех. Сильно вдаряти, сікти. 3) перех., перен., розм. Пристрасно, з запалом робити … Український тлумачний словник
морскати — аю, аєш, недок., перех. і без додатка, розм., рідко. Сильно, з розмаху бити, вдаряти … Український тлумачний словник
мостити — мощу/, мо/стиш, недок., перех. 1) Суцільно вкривати камінням і т. ін. (дорогу, площу та ін.); брукувати. || Будувати, споруджувати міст, робити підлогу, щільно укладаючи одну до одної колоди, дошки тощо. 2) Класти, розміщати де небудь. || розм.… … Український тлумачний словник
